Структурна штукатурка в сучасному інтер’єрі
Декоративна штукатурка дозволяє вирішити проблему внутрішньої обробки приміщення в найкоротші терміни і з максимальною ефективністю. Для внутрішніх робіт використовують штукатурку на водній основі, яка є безпечною і екологічною. Говорячи про декоративну штукатурку, частіше мають на увазі структурну, хоча ці поняття не є синонімами. Структурна штукатурка являє собою різновид декоративної штукатурки. Саме структурна штукатурка набула найбільшого поширення в дизайні інтер’єру. Крім декоративних якостей вона має низку незаперечних переваг перед іншими оздоблювальними матеріалами.
По-перше, структурна штукатурка є природним захистом стін від руйнування і можливих механічних пошкоджень. По-друге, вона зручна і практична в експлуатації. Поверхню, покриту штукатуркою можна очищати і мити неабразівним миючими засобами. По-третє, обробка стін структурною штукатуркою дозволяє приховати незначні дефекти поверхні. Відповідно, підготовка стін перед нанесенням декоративного матеріалу може бути чорновий. По-четверте, структурна штукатурка на водній основі є безпечною для здоров’я людини, а також має гарну вологостійкість, воздухопроводностью, звукопоглощаемость і пожаростойкостью. Довговічність і міцність матеріалу не викликають сумніву. У деякому роді це є і певним недоліком, оскільки видалити зіпсований ділянку штукатурки або провести його повну заміну досить складно. Для збільшення міцності матеріалу і для отримання більш виразного рельєфу додатково використовують захисні склади на восковій основі, які наносять після висихання стін.
Залежно від наповнювача штукатурка може бути дрібнозернистої, гранульованої або крупнофактурний. Чим крупніше структура, тим виразніше буде наступний малюнок. Валик для структурної штукатурки також володіє певний рельєфом, що дозволяє створювати складні фактури. Для роботи з крупнозернистою штукатуркою не рекомендується використовувати валики з дрібною текстурою. Деякі умільці не готові задовольнятися шаблонними рельєфами і створюють власні валики з пінопласту або гуми, на яких роблять борозенки в довільних напрямках. Для отримання дрібного структурного малюнка використовують кисті або щітки з жорстким ворсом.
Штукатурку наносять на попередньо очищені стіни, покриті грунтовкою. Робота проводиться не по всій поверхні одночасно, а на кожній дільниці окремо. Місця з’єднання ділянок розтушовують. При роботі з грубозернистим складом краю ділянок робляться максимально нерівними, щоб наступні шари гармонійно доповнювали попередні. Оздоблення стін проводиться знизу вгору. Створити потрібний рельєф можна не тільки за допомогою валика. У хід йдуть спеціальні терки, кисті і поролонові губки. Для отримання хлопьеобразной фактури штукатурку наносять методом набризкування.
Для отримання ефекту кракелюр фахівці рекомендують використовувати метод інтенсивного висушування. Після нанесення складу на певну ділянку поверхні, його можна висушити феном. У результаті на поверхні з’явиться сітка довільних тріщин, які можна покрити воском для посилення декоративного ефекту. Якщо ви працюєте з великими ділянками поверхні, то вам на допомогу прийдуть обігрівачі й потужні вентилятори. Втім, дана технологія не так проста, як здається, і у новачка може не вийти гарний і однорідний рельєф. Для гарантованого результату краще скористатися спеціальними розтріскуються грунтовками, які наносять на поверхню попередньо пофарбованої або іншим способом підготовленої стіни.
