Газ у житловому будинку – що варто знати заздалегідь
Якщо плануєте будівництво або купівлю заміського будинку, і не знаєте ще зовсім нічого, ця стаття може стати вам у пригоді. Я розповім про нульовий етап, а саме про те, що варто знати до підключення газу. А дещо до початку будівництва.
Важливо: я – випадкова людина з інтернету, яка описує власний досвід. У вашому випадку все може бути інакше, а щодо питань я можу сумлінно помилятися. Мій досвід відноситься до підключення газу для опалення двоповерхового будинку з цокольним поверхом загальною площею близько 500 м2
При підключенні газу виставлять певний набір вимог. У своїй основі він є досить складним. Скажімо так: він значно складніший, ніж якби ви підключали до будинку електрику, але порівняно з правилами розрахунку розміру пенсії це просто підручник математики для 5-го класу.
Насамперед – вікна
У моєму випадку котел розміщується в котельні, розташованій на цокольному поверсі. Відповідно, ще на етапі копання котловану під цоколь були замовлені великих розмірів готові приямки, щоб можна було зробити в приміщенні таких самих великих розмірів вікна і задовольнити вимоги по склінню в приміщенні котельні.
Теоретично, площа скління має залежати від обсягу приміщення. Не від площі – на це варто звернути увагу, якщо у вас теж стелі у цоколі 2.80 м. За фактом мені сказали “відмінно, що у вас таке велике вікно”, а вимірювати його ніхто не став.
Влаштування готового приямка
Якщо вікно у вас просто велике, а приміщення дуже велике – може вийти незручно. Але частіше буває навпаки – котел намагаються поставити у крихітній коморі з амбразурою замість вікна.
Другий момент – димар
Вимоги до димарів варто вивчити, а для початку варто знати, що котли бувають не тільки зі звичайним димарем, але також і так звані “турбо” – з коаксіальним. І останній майже завжди можна викидати просто на вулицю, а перший таки доведеться тягнути високо. І ще великою помилкою буде передбачити димар меншого діаметру, ніж потрібно для вашого котла.
У моєму випадку димар – труба з нержавіючої сталі діаметром 200 мм, що виходить в димову трубу над ковзаном даху. Загальна висота димаря близько 9 метрів, так що з тягою є лише одна проблема: дивитися, щоб тебе самого не засмоктало, коли проходиш мимо.
Тут є одна особливість: якщо на дах виходить не тільки цей димар, але й інші канали (наприклад, у мене поруч знаходяться вентиляційні шахти та димар каміна спальні), прикриті флюгаркою (так називається кришечка на кінці труби, що накриває її від опадів), то димохід котла треба вивести крізь флюгарку, щоб під нею не утворювалися негарні соплі.
Без вентиляції також нікуди
В ідеалі, має бути і приплив і відведення. Мене про приплив не питали, тож не довелося тицяти в нього пальцем. А ось відведення має бути під стелею і мати певний діаметр. Нам вистачило 160 мм труби, прокладеної до ковзана даху.
Вентиляцію та димарі, теоретично, доведеться пред’являти комусь, хто має ліцензію на складання акта про перевірку димоходів. Цей акт знадобиться для підключення газу.
Ще одна особливість, про яку я хотів би знати якомога раніше: введення газової труби в будинок. Ця дірка буде на фасаді, не нижче 50 см від рівня ґрунту. А поряд з нею висітиме лічильник, а ще поруч із землі стирчатиме “цоколь”, який теж нічим не можна приховувати. Якщо про це не подумати, може вийти така ж хрень, як на картинці. Саму трубу можна вести тільки по фасаду на самому видному місці – ховати її не дають, так що плануйте введення в будинок з боку чорнового фасаду.
Котел
Це поки що все про вимоги, а тепер про сам котел.
Ви заощадите масу нервів, сил і грошей, заздалегідь визначившись із типом (а краще – з маркою!) котла.
Котли бувають настінні та підлогові. Спочатку потрібно визначитися з потужністю, тому що від неї залежить вибір. Скажімо, на 60 кВт настінний ви вже навряд чи знайдете. А ще вони бувають із відкритою та закритою камерами згоряння. Від цього залежать вимоги до димаря.
Бувають одноконтурні (гріє лише теплоносій для опалення) – для таких є спеціальна схема, щоб підключити накопичувальний бак непрямого нагріву для гарячої води. І двоконтурні – такі гарячу воду гріють самі. Від цих параметрів залежить, чи треба вам навколо котла городити гідрострілки, насосні групи та іншу машинерію.
Цього не варто боятися – так чи інакше, якщо у котла вистачає потужності, ви обігрієте будинок у будь-якому випадку. Відрізнятиметься лише схема підключення. Ще раз: одноконтурний котел теж чудово справляється із нагріванням гарячої води.
Модуляція – залежно від свого типу, котел або працювати в режимі “завжди жарю на повну котушку або не жарю взагалі” або, скажімо, змінювати потужність пальника в деяких межах (наприклад, від 1/7 максимальної потужності до максимуму). З модуляцією виходить економічніше, але сам казан дорожчий. Наприклад, Baxi Power HT 1.65 (конденсаційний з модуляцією) коштує дорожче за аналогічний за потужністю атмосферник без модуляції Baxi Slim 1.620iN рівно в 2 рази.
Так ось, після вибору котла врахуйте такі особливості:
Розміщення котла у приміщенні
Якщо настінний котел, можна вішати прямо на кухні. Якщо підлоговий – то, можливо сюрприз як його розмірів. Ну тобто ви бачите, що котел називається Baxi Slim (тобто вузький ) і ширина його 35 сантиметрів, але ніхто не обіцяв, що він не буде аж цілий метр в глибину ?
Доставка котла
Тут також є особливість, а як ви думали? У нього всередині чавунина, і важити він може, звичайно, 200-250 кг. Так що або оплачуєте доставку рівно до того місця, де він стоятиме, або шукаєте на місці сильних програмістів для перетягування.
“Обв’язування” котла
Грубо кажучи, це все, що знадобиться для того, щоб ваш котел не просто тупо грів воду в собі, а ще й подавав її вам у радіатори опалення та контур гарячої води. Якщо вам достатньо простого двоконтурного настінного котла, то там вже є насоси, накопичувальний бак для гарячої води і розширювальний бачок – досить просто під’єднати до нього труби. Але якщо будинок великий чи багато народу миється одночасно – потужності насосів чи ємності бака ГВП може не вистачити.
Якщо у вашому котлі цих радощів немає – доведеться купувати купу цікавих залізяків – насоси, гідрострілки, монтажні групи та інше. Це коштує грошей і займає багато місця. Зате ви отримуєте гнучкість управління та вирішуєте проблеми з розмірами будинку. Можна, наприклад, запитати опалення теплиці або систему сніготанення при в’їзді в гараж.
Каскадне управління – виявляється, іноді зручно замість одного потужного котла взяти 2 дешеві і навчити один управляти іншим (або використовувати для цього спеціальний модуль). Може вийти в кінцевому підсумку дешевше навіть на етапі покупки, надійність системи з двох котлів вища (поки один зламався, хоч якось грітиметеся іншим), і така система може ефективніше витрачати газ у міжсезоння, коли розпалювати пальники на повну потужність не потрібно.
Ще це допоможе уникнути проблем, коли прямо хочеться настінний котел, а потужності одного недостатньо.
До речі, димарів для цієї системи знадобиться 2.
Продумайте, для чого ви використовуватимете котел, крім опалення.
Я планую опалювати теплицю з міжсезоння (щоб розпочинати сезон на початку квітня, а закінчувати наприкінці жовтня) та відтавати сніг при в’їзді до гаража. Один мій знайомий загалом опалює доріжки на ділянці. Може, ще щось можна вигадати?
